У депутата Тищенко нашли 500 тысяч долларов и 400 тысяч евро незадекларированной наличности

 По данным издания «Ар₴ументум», сей нелицеприятный факт из жизни некогда влиятельного кума главы Офиса Президента Украины Андрея Ермака - Николая Тищенко, в прошлом извесного ресторатора и уголовного авторитета  «Коли Оболонского» «раскопали» журналисты портала «Антикоррупционная правда».

Как им удалось выяснить, народного депутата Верховной Рады от «Слуги народа» Тищенко проверяют из-за того, что стоимость имущества, которым оно фактически пользуется, значительно превышает его законные доходы. Дело ведутся в рамках уголовного производства по ст. 368-5 УК – «Незаконное обогащение».

Расследование сосредоточено на нескольких объектах недвижимости и автомобилях, оформленных на третье лицо, но, как утверждают следователи, ими пользовался сам депутат и его семья.

Квартиру, дом и два земельных участка, рыночная стоимость которых превышает 30 миллионов гривен. Они были оформлены на близкого к депутату бизнесмена через исполнительную надпись нотариуса. Автомобиль Mercedes-Benz V 250 (2016 года) приобретен за 1,62 миллиона гривен, но также записан на него.

Следствие установило, что стоимость этого имущества значительно превышает доходы номинального собственника. Вероятно, такие схемы использовались во избежание декларирования.

В июне 2024 года следователи провели обыски в квартирах депутата и его супруги. Результаты обысков повергли в шок. В квартире депутата изъяли 171,55 тыс. долларов, 150 тыс. евро и элитные часы марки ROYAL OAK OFF SHORE. В квартире супруги Аллы Барановской – 320 тыс. долларов и 240,1 тыс. евро.

В декларации за 2023 год депутат указал значительные суммы наличных денег, которые, по его словам, являются результатом предпринимательской деятельности его супруги. Однако следствие сомневается в законности этих доходов.

Расследование НАБУ обращает внимание на любопытное совпадение: сразу после получения депутатом мандата в 2019 году его жена начала получать значительные доходы от предпринимательской деятельности. Ее отец тоже резко обогатился, зарегистрировавшись предпринимателем.

Доходы депутата и его семьи с 1998 по 2024 год распределены так: депутат получил 7,5 млн гривен; его жена – 42,6 млн гривен, причем большая часть этих средств появилась только после 2019 года. НАБУ считает, что эта тенденция может свидетельствовать об использовании доходов близких для легализации незаконных средств.

Также, в ходе обзора доходов отца Тищенко установлено, что он за период с 1 квартала 1998 года по 2 квартал 2024 получил доходы в размере 12,5 млн грн, из которых за период с 2000 года по 2019 год включительно — 212 тыс. грн. гривен. Мужчина с сентября 2020 года был зарегистрирован как физическое лицо-предприниматель по упрощенной системе налогообложения, после чего его доходы также начали резко расти. Указанная тенденция сформировалась и сохраняется с начала обретения Тищенко депутатских полномочий по настоящее время.

Детектив отмечает, что с 2016 года Тищенко, а затем его отец получали доход от ООО Инфосстайл (Компания Конкорд).

По словам детективов, анализ доходов и расходов депутата и его семьи свидетельствует о возможных попытках скрыть реальные источники средств. В частности, декларация депутата за 2023 год вызывает обоснованные сомнения: доход супруги от предпринимательской деятельности не объясняет значительные суммы наличных и элитного имущества.

«КОНТРА»

Главу суда разоблачили на взятке в $1 млн

Правоохранители разоблачили действующего и бывшего председателей Хозяйственного суда Львовской области на вымогательстве от представителя частной компании взятки в размере 1 млн долларов. Об этом сообщило издание «Антикоррупционная правда» со ссылкой на данные Специальной антикоррупционной прокуратуры.

В рамках досудебного расследования установлено, что задержанные лица обещали обеспечить принятие нужных решений по судебным делам, которые находились в производстве одного из апелляционных хозяйственных судов, говорится в сообщении.

В ходе следствия детективы НАБУ и прокуроры САП задокументировали передачу части неправомерной выгоды в сумме 75 тыс. долларов.

В настоящее время им вменяются уголовные правонарушения по ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 УК Украины.

В свою очередь, ранее СМИ сообщали, что 5 декабря НАБУ проводило обыски у главы Хозяйственного суда Львовской области Василия Артимовича и экс-главы Западного апелляционного хозяйственного суда Бориса Плотницкого.

Выходит, правоохранители всерьез заинтересовались судебной властью, или это только подготовка к выборам?

«КОНТРА»

Коломойского заметили на свадьбе судьи Северного апелляционного хозяйственного суда Барсук

 Об этом пишет издание «ГЖ», со ссылкой на «Антикоррупционную правду». Как извесно, судья Марина Барсук ранее приняла решение о ряде дел, связанных с Коломойским. По данным Единого государственного реестра судебных решений, судья Барсук принимала участие в вынесении вердиктов по двум делам, касающимся Коломойского.

Первое дело касалось иска «Никопольского завода ферросплавов» против «ПриватБанка». В 2009 году «ПриватБанк» предоставил связывающему с Коломойским заводу кредит в размере 36,1 млн. долларов. Постановлением Северного апелляционного хозяйственного суда было аннулировано 35 млн долларов задолженности.

Второе дело связано с ПАО «Укрнафта», которое также ассоциируется с Коломойским. Коллегия судей, в состав которой входила Барсук, подтвердила решение суда о взыскании с государственного бюджета 1,77 млн ​​грн в пользу «Укрнафты» в качестве компенсации за материальный ущерб.

Кроме того, судья Барсук рассматривала дела в отношении находящегося под санкциями бизнесмена Павла Фукса.

Вызывает искреннее недоумение, как опальный бизнесмен, пребывающий под следствием, оказался на семейном торжестве судьи, что, как видно, была ему весьма небесполезной.

«КОНТРА»

Центр стратегічних комунікацій: кулуарні зв’язки, вкрадені гроші та сумнівна доброчесність керівництва

Як пише видання "ДИССИДЕНТ", Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ), який офіційно мав би зміцнювати український інформаційний простір, дедалі більше нагадує структуру, що працює не на державу, а в інтересах окремих донорів та пов’язаних із керівництвом людей. Зібрані факти вказують на низку конфліктів інтересів, відсутність прозорості у витратах та призначення москвофілів, що ставить під сумнів доброчесність головного страткому країни.

Найяскравішим прикладом кулуарних відносин є зв’язок керівника ЦСКІБ Ігоря Солов’я з Валентиною Савіцькою, очільницею комунікацій Управління державної охорони (УДО).

Понад рік вони таємно живуть разом, але декларацію Валентини Савіцької на сайті НАЗК не знайти. Досить дивно, що у нас є окремий вид чиновників, які отримують гроші від держави, але не публікують свої декларації. За законом, якщо особи спільно проживають більше 183 днів, або останні 10 днів звітного періоду, то мають декларувати спільні доходи. Попри це, інформації про статки та джерела доходів ані Соловʼя, ані Савіцької у відкритому доступі немає. Зрозуміти, чи не перетворюються особисті стосунки на важіль впливу на державні проєкти, досить складно.

Показово, що співпраця ЦСКІБ з УДО активізувалася після початку стосунків Солов’я з Савіцькою. Зокрема:

- 6 грудня 2024 року ЦСКІБ долучився до закритої презентації УДО для іноземного дипломатичного корпусу (джерело: офіційна Facebook-сторінка ЦСКІБ).

- 28 листопада 2024 року УДО разом із ЦСКІБ ініціювали проєкт аналізу російських пропагандистських кампаній, спрямованих на дискредитацію українських посадовців (джерело: Facebook-сторінка УДО, дослідження).

- 31 липня 2024 року ЦСКІБ підписав меморандум з УДО про виявлення та протидію інформаційним загрозам вищим посадовим особам України (джерело: Facebook-сторінка УДО).

- 16 липня 2024 року УДО опублікувало відео, яке розробив ЦСКІБ про безпечне використання гаджетів (джерело: Facebook-сторінка УДО).

Ці факти наштовхують на думку, що глибокі та близькі стосунки очільника ЦСКІБ та працівниці УДО визначають пріоритет роботи Центру.

Відхилення від декларованих цілей і залежність від донорських коштів

Спочатку ЦСКІБ декларував високу мету – посилювати інформаційну стійкість та сприяти урядовим комунікаціям. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну завдання Центру стали ще амбітнішими: створення "єдиного інформаційного фронту" та координація стратегічних комунікацій між урядом, громадянським суспільством і міжнародними партнерами. Проте у реальності Центр дедалі більше виглядає як підрядник, який обслуговує інтереси конкретних замовників та розподіляє серед друзів гранти міжнародних партнерів. Ця тенденція натякає, що пріоритет нинішнього керівництва Центру — не державна користь, а відпрацювання "зручних" тем для вузького кола замовників.

На цю думку додатково наштовхує і питання і про кадровий склад та фінансування Центру. Серед 23 осіб, які там працюють, 8 – це співробітники державного підприємства "Укрінформ", тоді як 14 осіб зайняті на донорських контрактах. Джерело коштів для оплати ще однієї особи взагалі невідоме.

Керівник ЦСКІБ Ігор Соловей, разом із іншими ключовими членами (Микола Балабан, Олександр Подобрій, Юрій Ступень, Марія Сагайдак, Юлія Сіренко, Максим Віхров, Сергій Жуков, Олег Сидоренко, Анастасія Струк, Володимир Сакундяк, Вікторія Зражевська, Катерина Нечаєва та Ярослав Католик) працюють на донорських контрактах. Це посилює підозру, що ЦСКІБ діє в інтересах будь-кого, але точно не держави.

Максим Ялі - співробітник страткому, який приїхав з російських каналів

Особливої уваги заслуговує аналітик Максим Ялі, який позиціонує себе як керівник відділу стратегічних комунікацій, хоча за штатним розписом має формальний статус "звичайного аналітика" (джерело: Facebook-сторінка Максима Ялі).

Попри офіційну посаду у державному підприємстві та отримання коштів з бюджету, Максим Ялі у 2024 році продовжує вести свою Facebook-сторінку переважно російською мовою, демонструючи повну зневагу до державної інформаційної та мовної політики. В умовах повномасштабної війни така зневага неприпустима ані для аналітика, ані для керівника відділу стратегічних комунікацій.

Хоча, чого дивуватись, якщо знати, що Максим Ялі під час війни виправдовував Віктора Медведчука, поширював російські тези на його каналах та їздив у москву на ефіри? Так, вам не привиділось, український стратегічний комунікатор Максим Ялі фігурує у понад сотні результатів пошуку на сайті російського "первого канала", який виправдовує війну проти України та зомбує росіян.

Цей "професійний українець з російських каналів", як його називають російські пропагандисти, відкрито кепкував з українського уряду, критикував "Слугу народу" за підготовку до коронавірусу та заявляв, що "Байден чітко дав зрозуміти Зеленському, що ніхто не буде давати гроші, які буде розграбовувати українські еліти". Це пряма цитата Максима Ялі, на хвилинку.

Про регулярне відвідування каналів російського посіпаки віктора медведчука та просування там російських конспірологічних годі й казати – про це навіть писав Детектор Медіа.

Такі висловлювання не просто ставлять під сумнів відданість Максима Ялі Україні, яка платить йому зарплату та яку він начебто мав би захищати. Його публічна діяльність містить чимало суперечливих моментів.

Заголовки відео, опубліковані Ялі на власному YouTube-каналі, відкрито провокативні: наприклад, "Почему Медведчука не посадят и зачем Зеленский устроил этот цирк? Контрольный удар Максима Яли".

У своїх блогах Максим Ялі відверто виправдовує російського посіпаку віктора медведчука, якого обміняли на бранців Азовсталі.

Фактично, аналітик, який має сприяти українській інформаційній безпеці, під час війни перебував в епіцентрі проросійських дискусій та зв’язків із сумнівними персонами. Це кидає тінь не лише на Максима Ялі (з ним все зрозуміло), але й на Ігоря Соловʼя та репутацію всього Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки..

Усе вищевикладене свідчить: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки працює в умовах непрозорої структури фінансування, опиняючись під впливом сумнівних особистих зв’язків його керівництва. Замість чіткої реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки, ЦСКІБ дедалі більше нагадує майданчик, де особисті стосунки керівництва і кулуарні домовленості визначають, які проєкти запускати, кого на роботу брати та яку інформаційну стратегію просувати.

Це ставить під сумнів доброчесність керівника Центру Ігоря Солов’я, а також актуалізує необхідність провести незалежний аудит витрат та перевірку діяльності ЦСКІБ та його співробітників. Адже в умовах війни та підвищеної чутливості інформаційного простору ми не можемо дозволити собі розкіш мати орган, що працює в інтересах кого-завгодно, окрім держави.

"КОНТРА"

Как обокрали ВСУ, взяли в плен разработчика игры STALKER и захватили его империю!

По данным издания "Гражданский журналист", что ссылается на ряд украинских медиа, в Украине разразился невиданный скандал, в котором замешаны авторитетные благотворители и IT-шники.

Одной из главных фигуранток данного скандала оказалась некая Куцик Леся, которая родилась в 1983 году в селе Хотешив Волынской области. Трижды выходила замуж, рожала детей меняя фамилии на Рудь и Григорович и другие, но поняла, что семейная жизнь не для нее.

Собрав пятерых односельчанок, Леся отправилась на заработки в польский бордель!

Польские бордели - самый низкооплачиваемые в Европе 20$ за услугу, но Леся согласна была на все ради денег.

Отработав 4 года по древнейшей профессии, Леся собралась на пенсию, но решила уходить, прихватив солидный бонус. Клиенты в погонах помогли ей сфабриковать уголовное дело против семейной пары управлявшей эти увеселительным заведением Личнерска Елена и Личнерски Кшиштоф Марек. На основании ложных обвинений она шантажировала поляков и добилась в первой инстанции приговора 10 лет с конфискацией имущества.

Но клиенты Леси оказались не такими всемогущими, и через 10 лет судов поляков оправдал суд высшей инстанции в 2024 году. Но Леся в эти суды не являлась, потому что была занята куда более важным "проектом".

Для ловли новой жертвы Леся разместила рекламу себя на сайте знакомств и с первой же попытки поймала золотую рыбку! Жертвой стал Григорович Сергей.

Не в меру богатый и наивный айтишник приехал на свидание на Rolls-Royce, чтобы удивить проститутку из дешевого борделя. И отвез ее в свой дом в Испании. Реки шампанского, горы кокаина - Сергей старался из всех сил.

Но удивляться пришлось ему. Ночью, когда пьяный Сергей заснул, в дом ворвались неизвестные, Леси не было в кровати, его замотали в простыню укололи транквилизатор и в багажнике вернули на родину и закрыли в психушке.

Условия выхода из психушки были просты - официальный брак с Лесей!

Сделка века состоялась, но оказалось, что империя Сергея переживает не лучшие времена. Выход новой игры STALKER2 переносили 10-й год, кредиторы отрезали Сергею мизинец на руке, а бывшая жена арестовала все имущество: 18 квартир, 14 машин, дома в Испании и любимый Rols-Roys.

Лесе пришлось импровизировать и весьма успешно.

В 2023 она зарегистрировала благотворительную организацию «Благодійний Фонд Лесі Рудь» 45327941 и БО "БФ "Фундація Допомоги Захисникам України "Леся Юа".

К рекламе прилепила логотип STALKER, который притягивал донаты как магнит и жизнь заиграла новыми красками. Леся сняла особняк прямо на берегу Днепра в Оболонском районе за 3500$ в месяц, купила себе пластическую операцию лица за 22 000$ и наняла четырех головорезов чтобы держали на привязи "золотую рыбку".

Головорезов возглавил бывший опер розыска киевской области уволенный из органов в 2022 году Никита. Который тут же купил квартиру в г.Киеве и дом в Бориспольском районе Киевской области, нанял трех безработных, раздал стволы и приказал круглосуточно "охранять" Сергея Григоровича от посторонних контактов.

Охрана из еды давала Сергею только коньяк, на котором была этикетка "Леся Юа". Сергей показал бутылку с этикеткой "Леся Юа" в интервью Золкину что бы символично указать на свою пленительницу.

Его против воли держали в клиниках.

Забирали в дом, мыли и показывали только на заседания суда по разделу имущества и как живую куклу для интервью Золкину, для сбора донатов. В сентябре переписали на Лесю 4 квартиры, которые не были под арестом.

Иногда Сергей сбегал от охранников Леси и просил помощи у прохожих, но за это его обкалывали препаратами, от которых у него отнимались ноги и нарушалась координация.

Здоровье Сергея уже закачивалось, а судебный процесс раздела имущества со старой женой только начинался. Креативная Леся додумалась заменить формального мужа, формальными наследниками.

К расходам фонда добавилось искусственное оплодотворение Леси 20 000$.

Человек в смирительной рубашке зловеще хохотал потом, думая что ему удалось обхитрить и унизить свою пленительницу - на оплодотворение одной проститутки отправили сперму, полученную от соития с другой проституткой (ранее заморозили в криобанке).

Сергей попросил назвать своих близнецов Александр и Александра.

Радость длилась 9 месяцев, а потом Сергею демонстративно показали свидетельства о рождении.

Имена были совсем другие, да и гены тоже, а все что он мог сделать в ответ уничтожить запасы коньяка с этикеткой "Леся Юа".

20 ноября был запланирован выход игры STALKER2 и Сергею причиталась солидная доля. Для получения денег на офшорные счета 13-го ноября Леся забрала Сергея из дурдома и на машине вывезла через польскую границу по разрешению «Шлях». В Литве открыли офшорные счета и 19-го вернулись в Украину. Ожидать денег с игры.

"КОНТРА"