НОВОСТИ

КОММЕНТАРИЙ

ВОЙНА

Recent Posts

Главу суда разоблачили на взятке в $1 млн

14:15 Add Comment
Правоохранители разоблачили действующего и бывшего председателей Хозяйственного суда Львовской области на вымогательстве от представителя частной компании взятки в размере 1 млн долларов. Об этом сообщило издание «Антикоррупционная правда» со ссылкой на данные Специальной антикоррупционной прокуратуры.
В рамках досудебного расследования установлено, что задержанные лица обещали обеспечить принятие нужных решений по судебным делам, которые находились в производстве одного из апелляционных хозяйственных судов, говорится в сообщении.
В ходе следствия детективы НАБУ и прокуроры САП задокументировали передачу части неправомерной выгоды в сумме 75 тыс. долларов.
В настоящее время им вменяются уголовные правонарушения по ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 УК Украины.
В свою очередь, ранее СМИ сообщали, что 5 декабря НАБУ проводило обыски у главы Хозяйственного суда Львовской области Василия Артимовича и экс-главы Западного апелляционного хозяйственного суда Бориса Плотницкого.
Выходит, правоохранители всерьез заинтересовались судебной властью, или это только подготовка к выборам?

Коломойского заметили на свадьбе судьи Северного апелляционного хозяйственного суда Барсук

14:46 Add Comment

 Об этом пишет издание «ГЖ», со ссылкой на «Антикоррупционную правду». Как извесно, судья Марина Барсук ранее приняла решение о ряде дел, связанных с Коломойским. По данным Единого государственного реестра судебных решений, судья Барсук принимала участие в вынесении вердиктов по двум делам, касающимся Коломойского.

Первое дело касалось иска «Никопольского завода ферросплавов» против «ПриватБанка». В 2009 году «ПриватБанк» предоставил связывающему с Коломойским заводу кредит в размере 36,1 млн. долларов. Постановлением Северного апелляционного хозяйственного суда было аннулировано 35 млн долларов задолженности.

Второе дело связано с ПАО «Укрнафта», которое также ассоциируется с Коломойским. Коллегия судей, в состав которой входила Барсук, подтвердила решение суда о взыскании с государственного бюджета 1,77 млн ​​грн в пользу «Укрнафты» в качестве компенсации за материальный ущерб.


Кроме того, судья Барсук рассматривала дела в отношении находящегося под санкциями бизнесмена Павла Фукса.

Вызывает искреннее недоумение, как опальный бизнесмен, пребывающий под следствием, оказался на семейном торжестве судьи, что, как видно, была ему весьма небесполезной.

«КОНТРА»

Медійник Терентьєв викрав ноутбук у лікаря і намагався продати його. ВІДЕО

13:35 Add Comment

У розпорядженні видання «Ар₴ументум» зʼявилось відео, на якому колишній співвласник видання «Букви» та засновник медіапроєкту «Межа» Петро Терентьєв намагався продати ноутбук, який він під наркотичним зривом вкрав у лікаря.

За даними джерел видання, інцидент стався під час візиту до психіатра в результаті нервового зриву, спровокованого передозуванням наркотиків. Терентьєв, перебуваючи в стані дії наркотичних речовин, ударив у обличчя свою співмешканку Кужель, штовхнув батька (внаслідок чого той отримав перелом шийного хребця), а також викрав ноутбук лікаря, який містив базу даних пацієнтів.

Очевидці розповідають, що Терентьєв із розбитим окривавленим обличчям бігав із краденим ноутбуком по одному зі столичних кафе, поводився неадекватно і навіть намагався продати його народному депутату від «Слуги народу» Жану Беленюку.

«Він бігав із тим ноутбуком, спершу налякав персонал, потім намагався продати ноутбук депутату, різко сів на підлогу, почав щось робити на ньому, потім встав і вибіг на вулицю. Поводився неадекватно. Розлякав усіх відвідувачів», — розповідають очевидці. Після цього інциденту Терентьєв загримів у психлікарню, звідки вийшов минулого тижня.

Крім того, за інформацією джерел, співмешканка Терентьєва Олександра Кужель хоче залишити його, але побоюється за свою безпеку.

«При кожному такому наркозриві він стає агресивним. Може штовхнути, кричати, влаштовувати істерику. Саша постійно викликає поліцію під час його зривів і планує план «відходу». Але вона настільки залякана, що боїться зробити рішучий крок, її неможливо впізнати. Ми намагаємося допомогти їй, але вона боїться, що Петро буде переслідувати її», — повідомляє джерело з її близького оточення.

Це не перший публічний скандал із Терентьєвим. У листопаді 2024 року він привернув увагу серією хаотичних і нелогічних дописів у соцмережах, що викликало підозри щодо його психічного стану.

Раніше, у вересні 2024 року, його внесли до бази «Миротворець» як агента ГРУ РФ через імовірні зв’язки з російськими спецслужбами.


«КОНТРА»

Центр стратегічних комунікацій: кулуарні зв’язки, вкрадені гроші та сумнівна доброчесність керівництва

12:58 Add Comment

Як пише видання "ДИССИДЕНТ", Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ), який офіційно мав би зміцнювати український інформаційний простір, дедалі більше нагадує структуру, що працює не на державу, а в інтересах окремих донорів та пов’язаних із керівництвом людей. Зібрані факти вказують на низку конфліктів інтересів, відсутність прозорості у витратах та призначення москвофілів, що ставить під сумнів доброчесність головного страткому країни.
Найяскравішим прикладом кулуарних відносин є зв’язок керівника ЦСКІБ Ігоря Солов’я з Валентиною Савіцькою, очільницею комунікацій Управління державної охорони (УДО).
Понад рік вони таємно живуть разом, але декларацію Валентини Савіцької на сайті НАЗК не знайти. Досить дивно, що у нас є окремий вид чиновників, які отримують гроші від держави, але не публікують свої декларації. За законом, якщо особи спільно проживають більше 183 днів, або останні 10 днів звітного періоду, то мають декларувати спільні доходи. Попри це, інформації про статки та джерела доходів ані Соловʼя, ані Савіцької у відкритому доступі немає. Зрозуміти, чи не перетворюються особисті стосунки на важіль впливу на державні проєкти, досить складно.
Показово, що співпраця ЦСКІБ з УДО активізувалася після початку стосунків Солов’я з Савіцькою. Зокрема:
- 6 грудня 2024 року ЦСКІБ долучився до закритої презентації УДО для іноземного дипломатичного корпусу (джерело: офіційна Facebook-сторінка ЦСКІБ).
- 28 листопада 2024 року УДО разом із ЦСКІБ ініціювали проєкт аналізу російських пропагандистських кампаній, спрямованих на дискредитацію українських посадовців (джерело: Facebook-сторінка УДО, дослідження).
- 31 липня 2024 року ЦСКІБ підписав меморандум з УДО про виявлення та протидію інформаційним загрозам вищим посадовим особам України (джерело: Facebook-сторінка УДО).
- 16 липня 2024 року УДО опублікувало відео, яке розробив ЦСКІБ про безпечне використання гаджетів (джерело: Facebook-сторінка УДО).
Ці факти наштовхують на думку, що глибокі та близькі стосунки очільника ЦСКІБ та працівниці УДО визначають пріоритет роботи Центру.
Відхилення від декларованих цілей і залежність від донорських коштів
Спочатку ЦСКІБ декларував високу мету – посилювати інформаційну стійкість та сприяти урядовим комунікаціям. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну завдання Центру стали ще амбітнішими: створення "єдиного інформаційного фронту" та координація стратегічних комунікацій між урядом, громадянським суспільством і міжнародними партнерами. Проте у реальності Центр дедалі більше виглядає як підрядник, який обслуговує інтереси конкретних замовників та розподіляє серед друзів гранти міжнародних партнерів. Ця тенденція натякає, що пріоритет нинішнього керівництва Центру — не державна користь, а відпрацювання "зручних" тем для вузького кола замовників.
На цю думку додатково наштовхує і питання і про кадровий склад та фінансування Центру. Серед 23 осіб, які там працюють, 8 – це співробітники державного підприємства "Укрінформ", тоді як 14 осіб зайняті на донорських контрактах. Джерело коштів для оплати ще однієї особи взагалі невідоме.
Керівник ЦСКІБ Ігор Соловей, разом із іншими ключовими членами (Микола Балабан, Олександр Подобрій, Юрій Ступень, Марія Сагайдак, Юлія Сіренко, Максим Віхров, Сергій Жуков, Олег Сидоренко, Анастасія Струк, Володимир Сакундяк, Вікторія Зражевська, Катерина Нечаєва та Ярослав Католик) працюють на донорських контрактах. Це посилює підозру, що ЦСКІБ діє в інтересах будь-кого, але точно не держави.
Максим Ялі - співробітник страткому, який приїхав з російських каналів
Особливої уваги заслуговує аналітик Максим Ялі, який позиціонує себе як керівник відділу стратегічних комунікацій, хоча за штатним розписом має формальний статус "звичайного аналітика" (джерело: Facebook-сторінка Максима Ялі).
Попри офіційну посаду у державному підприємстві та отримання коштів з бюджету, Максим Ялі у 2024 році продовжує вести свою Facebook-сторінку переважно російською мовою, демонструючи повну зневагу до державної інформаційної та мовної політики. В умовах повномасштабної війни така зневага неприпустима ані для аналітика, ані для керівника відділу стратегічних комунікацій.
Хоча, чого дивуватись, якщо знати, що Максим Ялі під час війни виправдовував Віктора Медведчука, поширював російські тези на його каналах та їздив у москву на ефіри? Так, вам не привиділось, український стратегічний комунікатор Максим Ялі фігурує у понад сотні результатів пошуку на сайті російського "первого канала", який виправдовує війну проти України та зомбує росіян.
Цей "професійний українець з російських каналів", як його називають російські пропагандисти, відкрито кепкував з українського уряду, критикував "Слугу народу" за підготовку до коронавірусу та заявляв, що "Байден чітко дав зрозуміти Зеленському, що ніхто не буде давати гроші, які буде розграбовувати українські еліти". Це пряма цитата Максима Ялі, на хвилинку.
Про регулярне відвідування каналів російського посіпаки віктора медведчука та просування там російських конспірологічних годі й казати – про це навіть писав Детектор Медіа.
Такі висловлювання не просто ставлять під сумнів відданість Максима Ялі Україні, яка платить йому зарплату та яку він начебто мав би захищати. Його публічна діяльність містить чимало суперечливих моментів.
Заголовки відео, опубліковані Ялі на власному YouTube-каналі, відкрито провокативні: наприклад, "Почему Медведчука не посадят и зачем Зеленский устроил этот цирк? Контрольный удар Максима Яли".
У своїх блогах Максим Ялі відверто виправдовує російського посіпаку віктора медведчука, якого обміняли на бранців Азовсталі.
Фактично, аналітик, який має сприяти українській інформаційній безпеці, під час війни перебував в епіцентрі проросійських дискусій та зв’язків із сумнівними персонами. Це кидає тінь не лише на Максима Ялі (з ним все зрозуміло), але й на Ігоря Соловʼя та репутацію всього Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки..
Усе вищевикладене свідчить: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки працює в умовах непрозорої структури фінансування, опиняючись під впливом сумнівних особистих зв’язків його керівництва. Замість чіткої реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки, ЦСКІБ дедалі більше нагадує майданчик, де особисті стосунки керівництва і кулуарні домовленості визначають, які проєкти запускати, кого на роботу брати та яку інформаційну стратегію просувати.

Це ставить під сумнів доброчесність керівника Центру Ігоря Солов’я, а також актуалізує необхідність провести незалежний аудит витрат та перевірку діяльності ЦСКІБ та його співробітників. Адже в умовах війни та підвищеної чутливості інформаційного простору ми не можемо дозволити собі розкіш мати орган, що працює в інтересах кого-завгодно, окрім держави.

В ВРУ разработали меры борьбы с монополией на рынке лекарств

14:15 Add Comment
На украинском фармрынке, где 90% контролируется компаниями ООО "Бадм" и СП "Оптіма-Фарм ЛТД", вскоре могут произойти изменения благодаря инициативам Верховной Рады. Как сообщает эксперт Юрий Гаврилечко, ВСК под руководством Юлии Тимошенко инициировала расследование завышенных цен на лекарства, что привело к внесению правок в законопроект №11493, которые есть результатом работы этой комиссии.
Среди предложений — ограничение закупок у одного производителя до 20% от общего объема его продукции и допуск на рынок препаратов с сертификатами Великобритании, Канады, ЕС и США без дополнительной регистрации.
Эти меры, по его словам, помогут освободить часть ежегодных сверхприбылей дистрибьюторов, оцениваемых в 170–180 млрд грн, и снизить цены на лекарства, которые в украинских аптеках остаются выше, чем в Европе.
"Если правки к законопроекту внесут, и, несмотря на вероятное сопротивление фарммафии, проголосуют, то уже под новогоднюю елку цены на лекарства должны пойти вниз", — отметил эксперт.